З Олександром ми познайомилися у перші дні війни. У місцевій групі я шукав британські вилки — на нуль потрібні були спеціальні перехідники для перетворювачів електричної енергії. Придбати їх неможливо, треба було робити самостійно. На моє прохання відгукнувся Олександр, який мав необхідне. Якийсь час ми не спілкувалися, а коли до нього звернулися з передової щодо мотоциклів, тоді вже він розшукав мене. Так ми і розпочали співпрацювати в напрямку відновлення мототехніки, нещодавно ремонтували й авто, яке нам пригнали з передової. Зараз військові зацікавилися багі — невеликими легкими автомобілями високої прохідності з відкритими колесами, але ми фінансово поки не в силах придбати машину-донора".
Олександр Міхрін
Побачив у соцмережах, що хлопці з фронту просять відремонтувати мотоцикл, який у них у використанні. Вирішив виконати прохання. На сьогодні з передової зробив тільки один, бо труднощі з доставкою – воїнам складно відлучатися з позицій, щоб спочатку передати транспорт нам, а потім його зустріти. Дізнавшись про такі незручності, а головне — що це неоперативно, у мене виникла ідея готувати техніку на місці і відправляти на замовлення. Для цього почав збирати по людях старі мотоцикли у будь-якому стані без документів безплатно — і справа пішла.
Публікуємо оголошення в соцмережах, люди відгукуються, телефонують і пропонують. Техніка надійшла зі Знам’янки та сусідніх сіл, інших населених пунктів Кіровоградщини, а також з Черкащини. Менше місяця нам знадобилося, аби відновити чотири тяжких мотоцикли та китайський мопед. Якщо всі деталі вже знайдені, то сама робота займає 5-7 днів. Багато часу йде не тільки на збирання, а й на обкатку, щоб нові деталі притерлися. Неперевірені машини не віддаємо, бо вони будуть тільки тягарем.
В Устинівці працює мій товариш Павло Дюков, який паралельно зі мною веде збирання машин, товариш з Городища Черкаської області Руслан Гнатенко налагоджує карбюратори, ремонтує коробки передач, мости. Поки я займаюся мотором, хлопці працюють над іншими вузлами, якими обмінюємося за допомогою сервісів доставки. Потім відремонтовану одиницю фарбуємо в бойовий окрас, цим займається знам’янський аерограф Анатолій Кабаніст. Мопед, який він вручну розмалював під піксель, вийшов справжнім шедевром, бійці його гладили і милувалися не один день, бо в цю роботу він вклав не тільки майстерність, а й душу.
Є ідея назвати техніку нашої зборки «Оркодав». Поки виношуємо цю думку (сміється).
Ми добре скооперувалися, та було б чудово, якби до нас підключалися й інші майстри. Вони поки що мовчать, бо розуміють, яка це робота і які витрати. Але окрім таких любителів помогти більше нема кому, тож чим більше нас буде, тим легше українська армія нищитиме ворога.
Щодо запчастин, то багато чого за роки роботи з технікою маю сам, або розшукуємо безплатно серед знайомих, які, як і я, люблять техніку і навпомацки підберуть будь-який болтик чи шайбочку, або купуємо за зібрані кошти чи за власні, допомагав з фінансами на придбання комплектуючих до запалення, акумуляторів, сальників, прокладок голова профспілки Знам'янського загону воєнізованої охорони Валерій Кучер. Потрібні кошти й на паливо, щоб з’їздити за технікою до її господаря та для обкатки. У транспортуванні допомагає мій сусід Ярослав Костенко, бо я своєю невеликою автівкою мотоцикл не привезу.
Просять мотоцикли ті, хто є мотоциклістами. Бо і командуванню складно зрозуміти, що таке мотоцикл на війні, якщо вони не є його користувачами. Звісно, техніку можна віддати будь-кому, але це буде неефективно без навичок їзди й обслуговування. Наші замовники – і наші земляки зі Знам’янщини та Кіровоградщини, і хлопці з усієї України – знайомі наших знайомих або ті, що дізналися про нас за допомогою сарафанного радіо. Є всеукраїнські групи любителів важких мотоциклів, і там самі ж мотолюбителі звертаються за допомогою.
Андрій Головченко
Мотоцикли на війні мають очевидні переваги: вони маневрені і більш мобільні, добре їздять по лісах, посадках, на авто там вже не проїдеш, де проїде мотоцикл, і не так швидко скриєшся чи покинеш борт. На них легко вночі, бо немає лобового скла, яке створює перешкоду для очей, та й маскувати їх легше. Ірбіти і зараз є на озброєнні угорської армії, є мотоцикли й в армії Росії. В Україні важкі мотоцикли виробляв Київський мотоциклетний завод (КМЗ), який вже, на жаль, не діє. У повоєнний час їх не продавали, направляли тільки на військові підрозділи, у широкому вжитку вони стали з’являтися тільки в 70-х роках.
Чому ці старі моделі – Урал, МТ, Дніпро? Сучасна техніка не має бокового причепа, вона повезе хіба що автоматника з рюкзаком, а на боковому причепі можна встановити кулемет чи гранатомет і возити пристойний запас снарядів. Хоч такий важкий мотоцикл потребує достатньо багато палива, але він виправдує такий розхід своєю тягловою силою.
З апаратів ми прибрали усе зайве, тут немає електрики, залишилася тільки механіка, тож мало чому є ламатися. У цих моделей були слабкі місця, але ми їх усунули. Забезпечуємо світломаскування або на прохання бійців знімаємо фару. Залишилися питання по звуку, бо дійсно він дещо голосний, але придбання заводських глушників – велика стаття витрат, тож поки без них. Ще одна складність – шини, вони старі, полопані, лисі і однозначно потребують заміни. Але їх купують вже самі воїни. Було б добре, аби на транспорт ще мати маскувальні сітки, можливо, нам допоможуть у цьому охочі.
Олександр Міхрін
Знаю напевне, що ще чимало таких мотоциклів-ваговиків можна знайти по гаражах та сараях. Документи на них не потрібні, їх поставлять на облік вже у військових підрозділах. Вони можуть бути у занедбаному стані, але то не біда, я знаю, як ефективно використати кожну деталь. Швидкі й енергійні одиначки типу ендуро теж потрібні – мобільні групи на них діють надзвичайно ефективно – раптово з’являються, відпрацьовують і миттєво зникають. Можна і мопеди, але не скутери.
Ми багато часу проводимо за відновленням механізмів (а ми ж ще й на основній роботі працюємо), рідні скучають за нами. Але зупинятися не збираємося. Хлопцям треба допомагати будь що не стало. Їм видніше, що там потрібно, наша справа якомога швидше робити це тут.
☎️ Дзвоніть, у якому куточку України ви б не знаходилися, питання доставки ми беремо на себе. 0955106801, Олександр. |
