Внаслідок війни з росією постачання морозостійкого дизельного палива з Білорусі до України зупинено, переробка солярки на Кременчуцькому та Шебелинському нафтопереробних заводах не здійснюється, а на європейському ринку такого пального практично немає.
“Незамерзайки” немає і не буде
Напередодні зими українські автовласники можуть зіткнутися з нестачею морозостійкого дизпалива. Про це повідомив власник компанії “Прайм” та однойменної мережі АЗС Дмитро Леушкін на своїй сторінці у Facebook.
"Біда буде з дизелем. Реального морозостійкого на ринку просто немає. Все що їде з Європи – не готове до нашого клімату. Того, що не мерзне (Мозир, Кременчук, Шебель), зараз немає і цієї зими точно не буде." – написав Леушкін.
АЗС Shell, AMIC, БРСМ-Нафта, SOCAR та Укрнафта збільшили вартість палива
Він додав, що проблеми почнуться при настанні мінусової температури, оскільки дизель, який зараз є на заправках, не розрахований на холодну погоду. При мінус 15 його можна буде відвантажувати лопатами, адже все запарафіниться.
Що таке “літній”, “зимовий” та “арктичний” дизелі
Існують три види дизельного палива:
- літнє – робота при температурі повітря вище -5°С;
- зимове – робота при температурі повітря від -5°С до -20°С;
- арктичне – робота при температурі повітря до -30°С.
Літній дизель переробляють з нафти за нормальної температури від 180 до 360 градусів. У процесі перегонки в ньому залишаються молекули парафінів, завдяки яким збільшується теплотворна здатність палива, зменшується коефіцієнт тертя та подовжується ресурс двигуна.
Однак при невеликих заморозках парафіни в літньому дизельному паливі застигають, перетворюючи його на в’язку рідину. Відповідно з наближенням зими автовласникам необхідно переходити на морозостійкий варіант дизеля.
Зимове дизельне паливо отримують на нафтопереробних заводах за допомогою додавання до звичайного дизеля депресорних та антигелевих присадок, які не дозволяють парафіну злипатися у великі конгломерати та за низьких температур закупорювати паливний фільтр. На стандартному “зимовому” дизелі без жодних проблем можна їздити при температурі до -20°С.
Арктичне дизельне паливо необхідно використовувати, коли температура повітря опускається ще нижче. Його отримують також за допомогою певного комплексу присадок та технологічних процесів на НПЗ.
“Ціни ломлять безбожні”
Директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн також зазначає, що на порядку денному стоїть питання “зимового” дизеля. На його думку, проблема забезпечення автомобілістів морозостійким паливом дійсно існує, але її можна вирішити, тож дефіциту очікувати не варто.
"Подумати є над чим. Північна частина Європи має такі самі кліматичні умови, що й Україна, тому продукт зимової якості буде. У нашому випадку йдеться про таких постачальників, як Польща, Литва, Німеччина. Складніше з півднем, звідки ми веземо майже половину обсягів дизпалива. Ну не виробляють у Греції зимову марку." – написав Куюн у своєму Facebook.
За його словами, українські трейдери вже ведуть переговори з постачальниками про закупівлю “арктичного” дизеля. Пропозиції є. Але ціни на “арктику” ломлять безбожні – на $150-200 за тонну вище, ніж на зимову марку.
Врятують присадки та авіаційний гас
Тим часом, за його словами, українські трейдери вже почали проводити експерименти з додаванням до “літнього” дизеля морозостійких присадок.
Крім того, у переговорах з виробниками наші пропонують скористатися старим дідівським методом – додавати до складу дизпалива авіагас. Це для нафтопереробних заводів може бути цікавим, бо авіапаливо наразі є дешевшим за дизельне.
Експерти радять скоріше використовувати запаси пального, які стоять у каністрах по гаражах
|
